полохливість
ПОЛОХЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. полохливий. Найгрубіша корисливість буржуа, найпідліша полохливість контрреволюціонера, ось що криється за ефектними фразами ліберала (Ленін, 21, 1971, 326); Хо має причину радіти, бо хто ж то, як не він, нарікав на полохливість, що трима його на світі (Коцюб., І, 1955, 171); Перед очима виринає.. обличчя і ті карі очі, в яких докупи зійшлися весела посмішка і насторожена дівоча полохливість (Стельмах, І, 1962, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полохливість | полохливості |
Родовий | полохливості, полохливости | полохливостей |
Давальний | полохливості | полохливостям |
Знахідний | полохливість | полохливості |
Орудний | полохливістю | полохливостями |
Місцевий | на/у полохливості | на/у полохливостях |
Кличний | полохливосте | полохливості |