поліритмія
ПОЛІРИТМІЯ, ї, ж., муз. Одночасне поєднання в музичному творі кількох ритмів. Поліфонія, поліритмія й елементи політональності стають невід'ємними ознаками музики В. Губаренка (Мист., 4, 1964, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліритмія | поліритмії |
Родовий | поліритмії | поліритмій |
Давальний | поліритмії | поліритміям |
Знахідний | поліритмію | поліритмії |
Орудний | поліритмією | поліритміями |
Місцевий | на/у поліритмії | на/у поліритміях |
Кличний | поліритміє | поліритмії |