помини
ПОМИНИ див. поминки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | помини | |
Родовий | поминів | |
Давальний | поминам | |
Знахідний | помини | |
Орудний | поминами | |
Місцевий | на/у поминах | |
Кличний | помини |
помин
ПОМИН, у, ч., заст. Те саме, що поминки. Мовчки вернули [селяни] на помин,.. Якось не складувавсь гомін, Навіть дяки не пили (Граб., І, 1959, 137).
@ І помину немає про кого-що: а) уже й не згадують, не говорять про кого-, що-небудь. За велетнів і помину немає; б) немає ніяких ознак наявності, існування чого-небудь; На помин душі чиєї: а) у релігійних обрядах - на молитву за померлого. Він думав передати їх [гроші] в церкву на помин душі небіжчика (Н.-Лев., II, 1956, 214); б) щоб пам'ятати, не забувати про кого-, що-небудь; Немає (не було) і в помині - зовсім немає (не було), не існує (не існувало).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | помин | помини |
Родовий | помину | поминів |
Давальний | поминові, помину | поминам |
Знахідний | помин | помини |
Орудний | помином | поминами |
Місцевий | на/у помині | на/у поминах |
Кличний | помине | помини |
поминути
ПОМИНУТИ див. поминати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помину | поминемо |
2 особа | поминеш | поминете |
3 особа | помине | поминуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поминув | поминули |
Жіночий рід | поминула | |
Середній рід | поминуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поминімо | |
2 особа | помини | поминіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поминувши |