поморожений
ПОМОРОЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поморозити 1, 3. Обвішали [панни] стіни й вікна кругом гірляндами та вінками з дубового листу,.. гвоздиків, та чорнобривців, та ласкавців, ще не поморожених досвітніми холодами (Н.-Лев., І, 1956, 145); - Хочу віднести червоноармійцям оце [онучі]... Там один такий молоденький, поранений... І ноги геть чисто поморожені (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поморожений | поморожена | поморожене | поморожені |
Родовий | помороженого | помороженої | помороженого | поморожених |
Давальний | помороженому | помороженій | помороженому | помороженим |
Знахідний | поморожений, помороженого | поморожену | поморожене | поморожені, поморожених |
Орудний | помороженим | помороженою | помороженим | помороженими |
Місцевий | на/у помороженому, помороженім | на/у помороженій | на/у помороженому, помороженім | на/у поморожених |