поморочити
ПОМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Морочити якийсь час.
$ Поморочити голову кому - те саме, що Голову морочити якийсь час (див. морочити). [Xрапко:] А помороч голову, поки й в уставі знайдеш [статтю закону]; та ще попотверди, щоб запам'ятати й не помилитися (Мирний, V, 1955, 125); - Тут [у підручнику] усяка тобі задача - немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (Вас., І, 1959, 66).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморочу | поморочимо |
2 особа | поморочиш | поморочите |
3 особа | поморочить | поморочать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поморочив | поморочили |
Жіночий рід | поморочила | |
Середній рід | поморочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поморочмо | |
2 особа | помороч | поморочте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поморочивши |