понавчати
ПОНАВЧАТИ, аю, аєш і ПОНАУЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Навчити кого-небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому-небудь. Старий Корній був письменний. Він навіть любив письменство. Обидвох синів він понавчав читати (Гр., І, 1963, 405).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понавчаю | понавчаємо |
2 особа | понавчаєш | понавчаєте |
3 особа | понавчає | понавчають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понавчав | понавчали |
Жіночий рід | понавчала | |
Середній рід | понавчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понавчаймо | |
2 особа | понавчай | понавчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понавчавши |