понавчатися
ПОНАВЧАТИСЯ, аємося, аєтеся і ПОНАУЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось. Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно... вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Тільки й перейняла Мася від дівчат, що пісень понаучувалась (Свидн., Люборацькі, 1955, 43).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понавчаюся | понавчаємося |
2 особа | понавчаєшся | понавчаєтеся |
3 особа | понавчається | понавчаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понавчався | понавчалися |
Жіночий рід | понавчалася | |
Середній рід | понавчалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понавчаймося | |
2 особа | понавчайся | понавчайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понавчавшись |