понагинати
ПОНАГИНАТИ, аю, аєш, док., перех. Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось. Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (Н.-Лев., І, 1956, 364); Якби нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати (Сл. Гр.); Ще неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля і, мов янтар, горіли на сонці (Мирний, І, 1954, 251).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понагинаю | понагинаємо |
2 особа | понагинаєш | понагинаєте |
3 особа | понагинає | понагинають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понагинав | понагинали |
Жіночий рід | понагинала | |
Середній рід | понагинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понагинаймо | |
2 особа | понагинай | понагинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понагинавши |