понадавати
ПОНАДАВАТИ, аю, аєш, док., перех. Дати багато чого-небудь. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок - Всього мені понадає І на руках носить (Шевч., І, 1951, 294); [Кіндрат Антонович:] У вас чини, ордена [ордени], і за вас увесь ваш рід заступиться, і, аби ваша хіть, то і в люде вас витягнуть і чинів понадають... (Кроп., II, 1958, 306).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадаю | понадаємо |
2 особа | понадаєш | понадаєте |
3 особа | понадає | понадають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понадавав | понадавали |
Жіночий рід | понадавала | |
Середній рід | понадавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадаймо | |
2 особа | понадай | понадайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понадававши |