понасаджувати
ПОНАСАДЖУВАТИ1, ую, уєш, док., перех. 1. Насадити багато чого-небудь (дерев. кущів і т. ін.). По обидві сторони шляху поробили земляні насипи, в Гетьманщині звали їх брильками, і на них понасаджували дерева (Стор., І, 1957, 241); Садочок собі зростив [пан Лукаш]; в тому садкові понасаджував агрусу та порічок на грядках (Вовчок, VI, 1956, 223).
2. Посадити багатьох, у багатьох місцях; // перен. Написати в багатьох місцях щось небажане. [Жура:] Понасаджуєш де треба й не треба - «буза», «тре-паться», «барахло» - і переклад готовий (Коч., II, 1956, 108).
3. розм. Надати землю, маєтки у володіння багатьом, поселити багатьох, у багатьох місцях. Князі понасаджували здовж дуклянської дороги своїх бояр (Фр., VI, 1951, 39); // Заснувати, впровадити багато чого-небудь (установ, контор і т. ін.), у багатьох місцях.
ПОНАСАДЖУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. Настромити багато чого-небудь на щось.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понасаджую | понасаджуємо |
2 особа | понасаджуєш | понасаджуєте |
3 особа | понасаджує | понасаджують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понасаджував | понасаджували |
Жіночий рід | понасаджувала | |
Середній рід | понасаджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понасаджуймо | |
2 особа | понасаджуй | понасаджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понасаджувавши |