понасувати
ПОНАСУВАТИ1, аю, аєш і ПОНАСОВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Насунути що-небудь на щось (про багатьох). Перед старими низенькими дверима, позакривавшись комірами й понасувавши на очі шапки, стояли вони мовчки і чекали (Вас., І, 1959, 91).
ПОНАСУВАТИ2, ають, док. Рухаючись, наблизитися (про багато чого-небудь). Берегами понасували хмари темного зелення, а між ними місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння (Вас., І, 1959, 140).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понасуваю | понасуваємо |
2 особа | понасуваєш | понасуваєте |
3 особа | понасуває | понасувають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понасував | понасували |
Жіночий рід | понасувала | |
Середній рід | понасувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понасуваймо | |
2 особа | понасувай | понасувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понасувавши |