поневолення
ПОНЕВОЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поневолити. Ці походи [царів] супроводились полоненням і поневоленням населення (Іст. СРСР, І, 1957, 13); Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування на тілі трудящих (Мельн., Обличчя.., 1960, 11); Важливо, щоб віруючий на своєму досвіді переконався в гуманістичних принципах марксистського атеїзму, метою якого є визволення трудящих від духовного поневолення (Ком. Укр., 11, 1969, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поневолення | поневолення |
Родовий | поневолення | поневолень |
Давальний | поневоленню | поневоленням |
Знахідний | поневолення | поневолення |
Орудний | поневоленням | поневоленнями |
Місцевий | на/у поневоленні | на/у поневоленнях |
Кличний | поневолення | поневолення |