поневолювати
ПОНЕВОЛЮВАТИ, юю,юєш, недок., ПОНЕВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. Англія століттями поневолювала Ірландію.. (Ленін, 24, 1972, 348); Не вперше бачило [місто] під своїми стінами ворожі навали, що йшли грабувати, поневолювати і спустошувати російську землю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 134); Вона [боротьба] не припинялась і тоді, коли польська шляхта на чолі з Пілсудським поневолила всі землі Західної України (Цюпа, Назустріч.., 1958, 32); // Ставити кого-небудь у залежність, створювати необхідність діяти певним чином (про що-небудь). Мануфактурний поділ праці приводить до того, що духовні потенції матеріального процесу виробництва протистоять робітникам як чужа власність і сила, що поневолює їх (Маркс, Капітал, т. І, кн.І,1952, 363).
2. тільки док., заст. Змусити кого-небудь чинити щось проти своєї волі. Поневолила дочку заміж (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневолюю | поневолюємо |
2 особа | поневолюєш | поневолюєте |
3 особа | поневолює | поневолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневолюватиму | поневолюватимемо |
2 особа | поневолюватимеш | поневолюватимете |
3 особа | поневолюватиме | поневолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поневолював | поневолювали |
Жіночий рід | поневолювала | |
Середній рід | поневолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневолюймо | |
2 особа | поневолюй | поневолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поневолюючи | |
Минулий час | поневолювавши |