понивати
ПОНИВАТИ, аю, аєш, недок., ПОНИТИ, ию, иєш. док. 1. Починати нити. Болить, болить головонька і тіло понило (Сл. Гр.).
2. Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. Важко ж їй [Варці] було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського понивати (Вовчок, І, 1955, 172).
@ Серце понило у кого - хто-небудь відчув жаль, тугу і т. ін. за ким-, чим-небудь. Болять карі очі, серденько понило. Як не бачу миленького, і діло не мило! (Чуб., V, 1874, 293).
3. Нити потроху, час від часу. [Пріська:] Подай, лишень, дочко, свитку, я трохи полежу, бо щось у мене поперек пониває і в сон ніби клонить (Вас., III, 1960, 77); // безос. Понивало стиха в грудях, було без міри жаль чогось (Вас., II, 1959, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пониваю | пониваємо |
2 особа | пониваєш | пониваєте |
3 особа | пониває | понивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пониватиму | пониватимемо |
2 особа | пониватимеш | пониватимете |
3 особа | пониватиме | пониватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понивав | понивали |
Жіночий рід | понивала | |
Середній рід | понивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пониваймо | |
2 особа | понивай | понивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пониваючи | |
Минулий час | понивавши |