понизати
ПОНИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Док. до низати 1, 2. Микола порізав шматки сала на четвертини, понизав їх на мотузок і почепив осавулисі на шию (Н.-Лев., II, 1956, 191).
2. Обнизати багато чого-небудь; // перен. Розміститися рядами. По взбіччях гір і жовтих скель Палати в камінь повростали; Плющі розкинулись до стель і ганки стіни понизали (Щог., Поезії, 1958, 233).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понижу | понижемо |
2 особа | понижеш | понижете |
3 особа | пониже | понижуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понизав | понизали |
Жіночий рід | понизала | |
Середній рід | понизало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понижімо | |
2 особа | понижи | понижіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понизавши |