понтонний
ПОНТОННИЙ, а, е. Прикм. до понтон. Силантьєв і підстаркуватий вахтовий з понтонної команди рефулера, обережно посуваючи вперед то одну, то другу ногу, почали спускатися (Донч., II, 1956, 80); Дніпро котив важкі сірі хвилі, понтонний міст піднімався й опускався під ногами (Ю. Янов., І, 1954, 301); - Ви маєте понтонні засоби? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | понтонний | понтонна | понтонне | понтонні |
Родовий | понтонного | понтонної | понтонного | понтонних |
Давальний | понтонному | понтонній | понтонному | понтонним |
Знахідний | понтонний, понтонного | понтонну | понтонне | понтонні, понтонних |
Орудний | понтонним | понтонною | понтонним | понтонними |
Місцевий | на/у понтонному, понтоннім | на/у понтонній | на/у понтонному, понтоннім | на/у понтонних |