пообвисати
ПООБВИСАТИ, ає, док. Обвиснути (про багато чого-небудь). Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало (Вирган, В розп. літа, 1959, 254); Постать Якова чорніла в кутку коло стіни,.. руки його пообвисали, голова хиталася на в'язах (Мирний, І, 1954, 204); // Обвиснути в багатьох місцях. «Але ж талія моя не кругла,- сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку»,- подумала Балабушиха (Н.-Лев., III, 1956, 215).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообвисаю | пообвисаємо |
2 особа | пообвисаєш | пообвисаєте |
3 особа | пообвисає | пообвисають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообвисав | пообвисали |
Жіночий рід | пообвисала | |
Середній рід | пообвисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообвисаймо | |
2 особа | пообвисай | пообвисайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообвисавши |