поперечка
ПОПЕРЕЧКА, и, ж. Поперечно прикріплений між двома опорами брус, дошка, палиця і т. ін. Почепили [баби] на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона (Гуц., З горіха.., 1967, 133); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (Стельмах, II, 1962, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поперечка | поперечки |
Родовий | поперечки | поперечок |
Давальний | поперечці | поперечкам |
Знахідний | поперечку | поперечки |
Орудний | поперечкою | поперечками |
Місцевий | на/у поперечці | на/у поперечках |
Кличний | поперечко | поперечки |