попихкати
ПОПИХКАТИ, аю, аєш, док. Пихкати якийсь час; пихнути кілька разів. Попихкав [Гречун] люлькою, знову почав: - Думка була, забули. Так ні ж! Через два тижні кличуть знову (Кучер, Дорога.., 1958, 150); // Рушити, пихкаючи. Проти хати Устини Гординської зупинився «Мармурин поїзд» . З нього вийшли пасажири, і поїзд попихкав, посвистів на Бориню (Чорн., Визвол. земля, 1950, 205).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попихкаю | попихкаємо |
2 особа | попихкаєш | попихкаєте |
3 особа | попихкає | попихкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попихкав | попихкали |
Жіночий рід | попихкала | |
Середній рід | попихкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попихкаймо | |
2 особа | попихкай | попихкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попихкавши |