поплямований
ПОПЛЯМОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поплямувати. Вставши і вмившись, він звелів подавать самовар, напивсь чаю, потім причепуривсь перед дзеркалом, трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі, ще й поплямовану мухами (Н.-Лев., I, 1956, 584); Чудно дивитися людині, що досі бачила зі свого вікна лише фасад протилежного будинку, на просторий, рівний, непорушний степ, поплямований шматками нерозталого ще снігу (Шовк., Інженери, 1956, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поплямований | поплямована | поплямоване | поплямовані |
Родовий | поплямованого | поплямованої | поплямованого | поплямованих |
Давальний | поплямованому | поплямованій | поплямованому | поплямованим |
Знахідний | поплямований, поплямованого | поплямовану | поплямоване | поплямовані, поплямованих |
Орудний | поплямованим | поплямованою | поплямованим | поплямованими |
Місцевий | на/у поплямованому, поплямованім | на/у поплямованій | на/у поплямованому, поплямованім | на/у поплямованих |