пополазити
ПОПОЛАЗИТИ, ажу, азиш, док., розм. Лазити багато разів, тривалий час. Довелося Михайлові чимало пополазити по одеських покрівлях, поки обснували дротами все місто (Кучер, Зол. руки, 1948, 59); Рудь знав греблю не гірше за Харкевича. Років зо два пополазив по ній колись теж (Голов., Тополя.., 1965, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пополажу | пополазимо |
2 особа | пополазиш | пополазите |
3 особа | пополазить | пополазять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пополазив | пополазили |
Жіночий рід | пополазила | |
Середній рід | пополазило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пополазьмо | |
2 особа | пополазь | пополазьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пополазивши |