попробувати
ПОПРОБУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Визначити на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін. якоїсь речовини. Володя попробував рукою воду й відчув, що вона холодна (Трубл., Хатина.., 1934, 31); // Перевірити на дотик якість чого-небудь. Взяв [Ант] у руки зроблений з.. кості лук, попробував тетиву (Скл., Святослав, 1959, 10); Попробував [вождь індійців] пучкою гостроту леза [ножа] (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 165); // Випробувати в дії, застосувати з метою випробування що-небудь. Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять (Тют., Вир, 1964, 224); [Психіатр:] Якщо безсоння й біль голови не уступить перед бромом, тоді попробуємо морфій... (Л. Укр., II, 1951, 66); // Помацавши, пересвідчитися в наявності чого-небудь. - Ні, далі, мабуть, я з тобою не піду, Вутанько... - Вона мимохіть попробувала рукою кобуру з револьвером. - Бо, чого доброго, ще в пастку заведеш (Гончар, II, 1959, 257).
2. перех. і без додатка, розм. Те саме, що покуштувати. - Ану, товаришу, попробуй і ти та й скажи: чи пили ми таке у Туреччині (Кв.-Осн., II, 1956, 73); - Попробуйте пиріжки - не знаю, які вони в мене вдалися (Збан., Переджнив'я, 1955, 4); // З'їсти дуже мало чого-небудь. Засумував Кузьма Сукачов. Сховав ковбасу і булку до кишені - навіть не попробував (Шиян, Гроза.., 1956, 124); // перен. Зазнати лиха, тяжкого життя, важкої праці і т. ін.; скуштувати. [Другий молодий ткач:] Нехай і вони [фабриканти] попробують, як голод пече (Л. Укр., IV, 1954, 254); Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і днювати біля кіп та стогів - всього попробували (Шиян, Партиз. край, 1946, 28).
Попробувати щастя - те саме, що Спробувати щастя (див. щастя).
3. неперех., перев. з інфін. Зробити спробу виконати якусь дію, роботу; спробувати. Він попробував вивести сю співанку своїм здоровим вівчарським голосом, але ні, якось не йшло (Фр., IV, 1950, 27); Хтось подає думку попробувати пробратись по дну рову (Гончар, II, 1959, 437); На ній [продухвині] стоїть бовдур дерев'яний. Попробував його хитнути - де там! (Хотк., І, 1966, 117); // тільки наказ. сп. попробуй, розм. Спромогтися виконати, здійснити що-небудь. Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! (Щог., Поезії, 1958, 177); Для хлібороба це страх яке каліцтво, попробуй з однією ногою орати і сіяти, косити і молотити (Цюпа, Три явори, 1958, 26).
4. неперех., перев. з інфін. Зважитися, насмілитися. Чужі всі були, чужі доокола. Вороги. Знала, що якби попробувала розказати кому-будь,.. то й він би зрадив (Хотк., II, 1966, 128); Най лиш попробують - я покажу їм! Візьму-таки костура! (Павл., Бистрина, 1959, 76); // тільки наказ. сп. попробуй, попробуйте, розм. Уживається як погроза або як застереження не робити чого-небудь. - Не смійтеся, - кажу, - як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю. - Попробуй, - кажуть, - то ми тебе зв'яжемо і під нари кинемо! (Стор., І, 1957, 111); - Ось ну-ну! - грізно глянувши та зложивши кулаки, каже [голові] Чіпка. - Ось попробуй... Ось тобі хрест - голова на в'язах не всидить! За що ти мене в'яжеш, га? (Мирний, І, 1949, 291).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попробую | попробуємо |
2 особа | попробуєш | попробуєте |
3 особа | попробує | попробують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попробував | попробували |
Жіночий рід | попробувала | |
Середній рід | попробувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попробуймо | |
2 особа | попробуй | попробуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попробувавши |