попрогледжувати
ПОПРОГЛЕДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Прогледіти (очі, вікна), довго й марно виглядаючи кого-, що-небудь. Усі вікна попрогледжувала, його визираючи (Барв., Опов.., 1902, 121).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрогледжую | попрогледжуємо |
2 особа | попрогледжуєш | попрогледжуєте |
3 особа | попрогледжує | попрогледжують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попрогледжував | попрогледжували |
Жіночий рід | попрогледжувала | |
Середній рід | попрогледжувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрогледжуймо | |
2 особа | попрогледжуй | попрогледжуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попрогледжувавши |