попряди
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | попряди | |
Родовий | попрядів | |
Давальний | попрядам | |
Знахідний | попряди | |
Орудний | попрядами | |
Місцевий | на/у попрядах | |
Кличний | попряди |
попрясти
ПОПРЯСТИ1, яду, ядеш, док. 1. перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. - Нема в мене.. зайвого кожуха, а ось тобі вовни. Попрядеш досвітками, дак тобі рукавички хто сплете (Барв., Опов.., 1902, 174); // Спрясти що-небудь. Дівка Ганнуся журилася. А ще рушничка не попряла, А вже старостам слово дала (Нар. лірика, 1956, 365).
2. перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива. - Пропадуть мої конопельки! - подумала Кайдашиха,- похоплива невісточка попряде їх собі на полотно поперед мене (Н.-Лев., II, 1956, 301).
3. неперех. Прясти якийсь час.
ПОПРЯСТИ2, яде, док., у сполуч. із сл. вуха. Поворушити вухами (про деяких тварин). Заєць, перебігаючи дорогу, став на задні лапи, попряв довгими вухами і чкурнув у поле (Чорн., Потік.., 1956, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попряду | попрядемо |
2 особа | попрядеш | попрядете |
3 особа | попряде | попрядуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попряв | попряли |
Жіночий рід | попряла | |
Середній рід | попряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрядімо | |
2 особа | попряди | попрядіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попрявши |