популяризувати
ПОПУЛЯРИЗУВАТИ, ую, уєш, док. і недок., перех. 1. Викладати що-небудь у доступній, дохідливій формі. Критика ніколи не була керманичем для літературної творчості, а завсіди шкутильгала за нею, обчислювала готові вже здобутки, пояснювала їх, що так скажемо: розжовувала для публіки, популяризувала для широкого загалу (Фр., XVI, 1955, 246); З кінця 70-х років [XIX ст.] Франка взяв якнайдіяльнішу участь в робітничому русі. Він популяризував у робітничих гуртках самоосвіти твори основоположників марксизму і викладав політичну економію (Іст. УРСР, І, 1953, 535).
2. Пропагуючи, робити широко відомим; поширювати. З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія. Таку поезію треба всіма засобами популяризувати в народі (Мал., Думки.., 1959, 40); Все своє життя Франко писав про Шевченка, популяризував його творчість, захищав її від націоналістичних і клерикальних фальсифікаторів (Вітч., 3, 1969, 164); Треба знайомити молодь з досягненнями передової сільськогосподарської науки, популяризувати досвід роботи передовиків сільського господарства (Рад. Укр., 7.IX 1950, 2).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | популяризую | популяризуємо |
2 особа | популяризуєш | популяризуєте |
3 особа | популяризує | популяризують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | популяризував | популяризували |
Жіночий рід | популяризувала | |
Середній рід | популяризувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | популяризуймо | |
2 особа | популяризуй | популяризуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | популяризувавши |