поремствувати
ПОРЕМСТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до ремствувати. - Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, - сказала, злосливо всміхаючись, Густя (Фр., III, 1950, 407); Сергій щиро признався, що мріє стати поетом, розповів про свою роботу вдома, але поремствував, що виробництво забирає багато часу і сил (Гур., Друзі.., 1959, 128).
2. Ремствувати якийсь час. Поремствувавши, побуркотівши вдосталь.., Параска незабаром подала вечерю, і сім'я обляглась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 271).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поремствую | поремствуємо |
2 особа | поремствуєш | поремствуєте |
3 особа | поремствує | поремствують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поремствував | поремствували |
Жіночий рід | поремствувала | |
Середній рід | поремствувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поремствуймо | |
2 особа | поремствуй | поремствуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поремствувавши |