порозколювати
ПОРОЗКОЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Розколоти все або багато чого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозколюю | порозколюємо |
2 особа | порозколюєш | порозколюєте |
3 особа | порозколює | порозколюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозколював | порозколювали |
Жіночий рід | порозколювала | |
Середній рід | порозколювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозколюймо | |
2 особа | порозколюй | порозколюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозколювавши |