порозмислити
ПОРОЗМИСЛИТИ, лю, лиш, док., розм., рідко. Обміркувати що-небудь, подумати над чимсь. Пересиджу за лаштунками якийсь час, порозмислю, як мені далі бути (Смолич, Театр.., 1940, 20); // Обмінятися думками з приводу чого-небудь. Вони часто збиралися ранками, ще до початку робочого дня,.. щоб разом порозмислити про свій район, погомоніти про людей та про справи (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозмислю | порозмислимо |
2 особа | порозмислиш | порозмислите |
3 особа | порозмислить | порозмислять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозмислив | порозмислили |
Жіночий рід | порозмислила | |
Середній рід | порозмислило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозмислімо | |
2 особа | порозмисли | порозмисліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозмисливши |