порозумніти
ПОРОЗУМНІТИ, ію, ієш, док., рідко. Те саме, що порозумнішати. Був собі горобець.. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів (Л. Укр., III, 1952, 480); Мені дуже хотілося ходити до школи, але тато і мама не пускали. - Порозумній трохи, - сказав батько. - Навіщо дурному та школа? (Минко, Моя Минківка, 1962, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозумнію | порозумніємо |
2 особа | порозумнієш | порозумнієте |
3 особа | порозумніє | порозумніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозумнів | порозумніли |
Жіночий рід | порозумніла | |
Середній рід | порозумніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозумніймо | |
2 особа | порозумній | порозумнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозумнівши |