пороти
ПОРОТИ1, порю, пореш, недок., перех. 1. Розшивати, розривати шви. Шиє, поре - ниткам горе! (Укр.. присл.., 1955, 241); - Сідай, їж, дочко, а потім будеш пороти старе плаття,.. треба перешити (Хижняк, Тамара, 1959, 45).
2. розм. Розрізати чимсь гострим що-небудь. Почався трус.. Час од часу капрал поров теслицею краї ковдр, подушок (Досв., Вибр., 1959, 67); * Образно. Блискавки кровавим світлом пороли пітьму (Фр., І, 1955, 266); // Робити розріз на тілі; розтинати. З хряском штик вгрузав у тіло, поров чужинцям животи (Сос., II, 1958, 386); Тепер ото і ящірку поров ним [ножем]; слизький жир лиснів на кінці (Мирний, IV, 1955, 17).
ПОРОТИ2, порю, пореш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Бити різками, сікти, шмагати кого-небудь. [Тарас:] Скажи мені - тебе хоч раз пороли різками на конюшні? (Голов., Драми, 1958, 33); Повернулися [поміщики] з німцями і почали людей пороти, щоб майно зносили (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 49).
2. неперех. Лити (про рясний дощ). Дощ так і поре (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порю | поремо |
2 особа | пореш | порете |
3 особа | поре | порють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поротиму | поротимемо |
2 особа | поротимеш | поротимете |
3 особа | поротиме | поротимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поров | пороли |
Жіночий рід | порола | |
Середній рід | пороло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порімо | |
2 особа | пори | поріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поручи | |
Минулий час | поровши |