порум'янений
ПОРУМ'ЯНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порум'янити.
2. у знач. прикм. Який зарум'янився, став рум'яним.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порум'янений | порум'янена | порум'янене | порум'янені |
Родовий | порум'яненого | порум'яненої | порум'яненого | порум'янених |
Давальний | порум'яненому | порум'яненій | порум'яненому | порум'яненим |
Знахідний | порум'янений, порум'яненого | порум'янену | порум'янене | порум'янені, порум'янених |
Орудний | порум'яненим | порум'яненою | порум'яненим | порум'яненими |
Місцевий | на/у порум'яненому, порум'яненім | на/у порум'яненій | на/у порум'яненому, порум'яненім | на/у порум'янених |