порядність
ПОРЯДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. порядний 1 1. В світі головна річ порядність (Л. Укр., IV, 1954, 133); - Вони великі господарі і люди зовсім тверезі! - Правда, що тверезі, та нема в них порядності (Барв., Опов.., 1902, 162); В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася, бо за все життя Оксен ні образив, ні обдурив її (Тют., Вир, 1964, 108); Для неї ця жінка була зразком чесності і порядності (Собко, Справа.., 1959, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порядність | порядності |
Родовий | порядності, порядности | порядностей |
Давальний | порядності | порядностям |
Знахідний | порядність | порядності |
Орудний | порядністю | порядностями |
Місцевий | на/у порядності | на/у порядностях |
Кличний | порядносте | порядності |