порізнити
ПОРІЗНИТИ, ню, ниш, док., перех. Відокремити одне від одного, поселити окремо; розділити. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше [осібно] (Сл. Гр.); // Викликати ворожнечу, чвари між ким-небудь; роз'єднати. Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели (Шевч., II, 1963, 51); Неволя порізнила дітей одних батьків, одних матерів (Мирний, II, 1954, 259).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порізню | порізнимо |
2 особа | порізниш | порізните |
3 особа | порізнить | порізнять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порізнив | порізнили |
Жіночий рід | порізнила | |
Середній рід | порізнило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порізнімо | |
2 особа | порізни | порізніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порізнивши |