порізнитися
ПОРІЗНИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Відокремитися, поселитися окремо один від одного; розділитися. Вони порізнились собі, й стало три двори, а перш був один великий (Сл. Гр.); // Втратити єдність, згуртованість, зв'язок з ким-небудь; роз'єднатися. - І коли був час, що народ наш порізнився з інтелігенцією, то тепер цей час минувся (Гр., І, 1963, 492).
2. діал. Посваритися, порвати стосунки з ким-небудь. - Одного разу ми навіть мало що не порізнилися, коли стрінулися на тій кладці одне проти другого, й жодне не хотіло завернутись (Коб., III, 1956, 158).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порізнюся | порізнимося |
2 особа | порізнишся | порізнитеся |
3 особа | порізниться | порізняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порізнився | порізнилися |
Жіночий рід | порізнилася | |
Середній рід | порізнилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порізнімося | |
2 особа | порізнися | порізніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порізнившись |