посварений
ПОСВАРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посварити.
2. у знач. прикм., перев. мн. Які посварилися. Молодий пророк-співець, що саме надійшов од Вавілона, кидається межи двох посварених пророків (Л. Укр., II, 1951, 134); // у знач. ім. посварені, них, мн. Ті, що посварилися, перебувають у сварці. Мінявся [орендар] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посварений | посварена | посварене | посварені |
Родовий | посвареного | посвареної | посвареного | посварених |
Давальний | посвареному | посвареній | посвареному | посвареним |
Знахідний | посварений, посвареного | посварену | посварене | посварені, посварених |
Орудний | посвареним | посвареною | посвареним | посвареними |
Місцевий | на/у посвареному, посваренім | на/у посвареній | на/у посвареному, посваренім | на/у посварених |