посередність
ПОСЕРЕДНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. посередній 1. Де поривається живий зв'язок художника з дійсністю, там кінчається народність творчості і починається посередність мистецтва (Мист., 1, 1958, 15); Сірятина, посередність - живучі й тривкі, як усякий бур'ян (Літ. Укр., 11.II 1969, 1).
2. перен., розм. Про нічим не примітну, позбавлену будь-якого таланту людину. Цей дурний Солод, мабуть, справді закоханий у Ліду із лабораторії. Що він знайшов у ній? Свята посередність (Руд., Вітер.., 1958, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посередність | посередності |
Родовий | посередності, посередности | посередностей |
Давальний | посередності | посередностям |
Знахідний | посередність | посередності |
Орудний | посередністю | посередностями |
Місцевий | на/у посередності | на/у посередностях |
Кличний | посередносте | посередності |