посиніння
ПОСИНІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. посиніти. Мабуть, і головним інженером став оцей позбавлений будь-яких здібностей, крім вміння кричати до хрипоти, до кашлю, до посиніння шиї, чоловічок тільки завдяки тому, що зміг колись дати «справну цифру» (Загреб., День.., 1964, 43); Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри» (Наука.., 7, 1956, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посиніння | посиніння |
Родовий | посиніння | посинінь |
Давальний | посинінню | посинінням |
Знахідний | посиніння | посиніння |
Орудний | посинінням | посиніннями |
Місцевий | на/у посинінні | на/у посиніннях |
Кличний | посиніння | посиніння |