посиротити
ПОСИРОТИТИ, очу, отиш, док., перех. Зробити сиротами дітей. Так вже бог милосердний не схотів посиротить моїх діточок (Стор., І, 1957, 123); [Недоросток:] Мамо, що це ви собі надумали? Посиротить нас хочете? (Вас., III, 1960, 86); Війна і в Кленівці посиротила чимало дітей (Грим., Незакінч. роман, 1962, 14); * Образно. У творах на смерть В. І. Леніна.. найпоширенішим є звертання до Леніна як до батька і друга, смерть якого посиротила народ (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 13); // Забрати дітей у батьків або покинути батьків, залишивши їх самотніми. [Настя:] Ой боже мій! Та що ж це ви, сватоньки, задумали разом нас ограбити, дітей забрати, старих посиротити? (К.-Карий, II, 1960, 190); - Відсахнулась [дочка], віддячила батькові за все, - повторив він з глибокою образою в голосі, - і плечі його поникли якось старечо. - Ростив, плекав, все в неї вкладав... І ось тепер - так посиротила... (Гончар, Тронка, 1963, 204)
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посирочу | посиротимо |
2 особа | посиротиш | посиротите |
3 особа | посиротить | посиротять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посиротив | посиротили |
Жіночий рід | посиротила | |
Середній рід | посиротило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посиротімо | |
2 особа | посироти | посиротіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посиротивши |