посліпити
ПОСЛІПИТИ, сліплю, сліпиш; мн. посліплять; док., перех. Осліпити, зробити сліпими (усіх або багатьох); // На короткий час позбавити здатності бачити що-небудь (про яскраве світло, сяйво, блиск і т. ін.). Спалахнула ясна блискавиця, посліпила всю турецьку варту (Л. Укр., І, 1951, 392).
[Баньки] бодай посліпило кому - уживається як проклін. Баньки їм бодай посліпило! (Номис, 1864, № 3714); [Відьма (бере пляшку і чарку) :] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило, Мозок геть заголомшило!.. (Кроп., IV, 1959, 128).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посліплю | посліпимо |
2 особа | посліпиш | посліпите |
3 особа | посліпить | посліплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посліпив | посліпили |
Жіночий рід | посліпила | |
Середній рід | посліпило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посліпімо | |
2 особа | посліпи | посліпіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посліпивши |