посмугований
ПОСМУГОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посмугувати. А шлях слався і слався серед зеленого, безмовного степу, курний уже, в сухому грудді, посмугований слідами тягачів і коліс (Хор., Незакінч. політ, 1960, 167); Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо, біля якого сидів головатий більший від голуба сизий птах з бурими, посмугованими зеленим і білим крильми (Логв., Давні рани, 1961, 138); Савенко зриває з себе гімнастьорку, показує посмуговані шаблями плечі (Чаб., Катюша, 1960, 14); * Образно. Сонячним шосе, посмугованим тінями тополь, мчить машина (Наука.., 10, 1969, 16); // посмуговано, безос. присудк. сл. Поряд межі, на орній смузі, яку на двісті - чотириста кроків посмуговано тризубим маркером, лежали рядами, на однаковій між собою відстані, сіянці-дубки, вирощені в пришкільному розсаднику (Логв., Літа.., 1960, 95).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посмугований | посмугована | посмуговане | посмуговані |
Родовий | посмугованого | посмугованої | посмугованого | посмугованих |
Давальний | посмугованому | посмугованій | посмугованому | посмугованим |
Знахідний | посмугований, посмугованого | посмуговану | посмуговане | посмуговані, посмугованих |
Орудний | посмугованим | посмугованою | посмугованим | посмугованими |
Місцевий | на/у посмугованому, посмугованім | на/у посмугованій | на/у посмугованому, посмугованім | на/у посмугованих |