посох
ПОСОХ, а, ч. Те саме, що патериця. Забряжчали об камінь посохи - бояри й воєводи ..поспішали до широких дверей княжого терему (Скл., Святослав, 1959, 29); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Нех., Дніпр. край, 1939, 71); Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Сильвестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Коч., П'єси, 1951, 11); *У порівн. Патлатюк, одягнутий у синю чумарку, підстрижений «у кружок», у смушевій шапці, ступав сановито, ставлячи перед собою високу палицю, як біблейський посох (Панч, І, 1956, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посох | посохи |
Родовий | посоха | посохів |
Давальний | посохові, посоху | посохам |
Знахідний | посох | посохи |
Орудний | посохом | посохами |
Місцевий | на/у посоху | на/у посохах |
Кличний | посоху | посохи |