поспівчувати
ПОСПІВЧУВАТИ, аю, аєш, док. Виявити співчуття до кого-небудь. Дорощук приходив на роботу невеселий і переважно мовчав. Люди пробували заговорити з ним, поспівчувати - не хотів і слухати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 310); Робітники, пересміюючись, поспівчували заробітчанам, погомоніли з ними про життя (Стельмах, І, 1962, 609); - Я почув про ваше горе - зайшов поспівчувати (Збан. Переджнив'я, 1955, 224).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспівчуваю | поспівчуваємо |
2 особа | поспівчуваєш | поспівчуваєте |
3 особа | поспівчуває | поспівчувають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поспівчував | поспівчували |
Жіночий рід | поспівчувала | |
Середній рід | поспівчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поспівчуваймо | |
2 особа | поспівчувай | поспівчувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поспівчувавши |