постановочний
ПОСТАНОВОЧНИЙ, а, е, театр. Стос. до постановки (у 2 знач.). У режисерській практиці Саксаганського виникла потреба писати постановочний план вистави (Життя Саксаганського, 1957, 81); В звуковому кіномистецтві соціалістичного реалізму режисер виражає свій постановочний задум, реалізуючи сценарій насамперед через акторську творчість (Укр.. кіномист., III, 1959, 30); Свідченням високої постановочної культури, творчої сміливості є вистава за п'єсою сучасного американського драматурга Теннессі Уільямса «Трамвай «Бажання», показана киянам Московським театром їм. В. Маяковського (Веч. Київ, 19.VI 1971, 2); Постановочне рішення; // розм. Придатний для ефектного сценічного оформлення, ефектний у здійсненні на сцені (про п'єсу, спектакль і т. ін.). У Старицького головне місце посідали п'єси постановочні, опери й оперети (Життя Саксаганського, 1957, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | постановочний | постановочна | постановочне | постановочні |
Родовий | постановочного | постановочної | постановочного | постановочних |
Давальний | постановочному | постановочній | постановочному | постановочним |
Знахідний | постановочний, постановочного | постановочну | постановочне | постановочні, постановочних |
Орудний | постановочним | постановочною | постановочним | постановочними |
Місцевий | на/у постановочному, постановочнім | на/у постановочній | на/у постановочному, постановочнім | на/у постановочних |