постогнування
ПОСТОГНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. постогнувати і звуки, утворювані цією дією. Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька (Збан., Єдина, 1959, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постогнування | постогнування |
Родовий | постогнування | постогнувань |
Давальний | постогнуванню | постогнуванням |
Знахідний | постогнування | постогнування |
Орудний | постогнуванням | постогнуваннями |
Місцевий | на/у постогнуванні | на/у постогнуваннях |
Кличний | постогнування | постогнування |