пострахати
ПОСТРАХАТИ, аю, аєш і ПОСТРАШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Налякати карою за які-небудь дії, вчинки, щоб не допустити повторення їх; настрахати, пристрашити. Ну бігать [Андрійко], гомоніть, гайнувати.. Де то вже, хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було і покрикнеш на його... (Вовчок, І, 1955, 274); - Пострашити можна, щоби на другий раз не лакомився на чужу працю, але забити, то ні (Фр., II, 1950, 17); - Я вже потай од Федора коли-не-коли і паском пострахаю [сина] (Головко, II, 1957, 576); * Образно. Пострахала [хмарина] громом-зливою (Дор., Тобі, народе.., 1959, 31).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострахаю | пострахаємо |
2 особа | пострахаєш | пострахаєте |
3 особа | пострахає | пострахають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пострахав | пострахали |
Жіночий рід | пострахала | |
Середній рід | пострахало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострахаймо | |
2 особа | пострахай | пострахайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пострахавши |