постук
ПОСТУК, у, ч., розм. Те саме, що стук. Не спиться мені: завтра Павлусеві похід. Лежу, верчусь... коли се - стукає. Се ж його постук! (Барв., Опов.., 1902, 236); Я кілька днів тому посиротіла.., а я не знаю, що віддала б за один знайомий крок [сина], за легенький постук закаблуків, такий легенький... (Ю. Янов., І, 1954, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | постук | постуки |
Родовий | постуку | постуків |
Давальний | постукові, постуку | постукам |
Знахідний | постук | постуки |
Орудний | постуком | постуками |
Місцевий | на/у постуку | на/у постуках |
Кличний | постуку | постуки |