посідання
ПОСІДАННЯ, я, с. Дія за знач. посідати 1 1. Одна лиш біда, що кошик з ягідками коштував.. десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Кобр., Вибр., 1954, 72); // рідко. Володіння, власність. Герман давно вже виєднав собі у старостві дозвіл копати штольні під громадською толокою, не нарушуючи її зверхнього посідання (Фр., VIII, 1952, 411).
Діставати (дістати, одержувати, обіймати і т. ін. ) в посідання що, рідко - ставати власником чого-небудь. - Я якнайшвидше зголосився обняти в посідання свою батьківщину (Фр., IV, 1950, 292); Оля постановила за всяку ціну дістати його [папір] в своє посідання (Март., Тв., 1954, 395); Уводити (увести) в посідання кого, юр. - передавати у власність кому-небудь майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом. Землю присудили уніатам. Прибув до нас возний ввести їх в посідання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посідання | посідання |
Родовий | посідання | посідань |
Давальний | посіданню | посіданням |
Знахідний | посідання | посідання |
Орудний | посіданням | посіданнями |
Місцевий | на/у посіданні | на/у посіданнях |
Кличний | посідання | посідання |