потайливість
ПОТАЙЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. потайливий. Стрілянина розбуркала польське військо. Воно готувалося підтримати козаків і кляло їх потайливість (Тулуб, Людолови, II, 1957, 535).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потайливість | потайливості |
Родовий | потайливості, потайливости | потайливостей |
Давальний | потайливості | потайливостям |
Знахідний | потайливість | потайливості |
Орудний | потайливістю | потайливостями |
Місцевий | на/у потайливості | на/у потайливостях |
Кличний | потайливосте | потайливості |