потвердіти
ПОТВЕРДІТИ, іє, док., рідко. 1. Док. до твердіти. Легкий вітерець повіває від дніпрових плес, пахне зволоженою землею, що вже потверділа від перших нічних приморозків (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
2. перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях; // Набрати рішучого виразу або інтонації (про обличчя, голос і т. ін.). - Значить, ти скриню віддав тому, що говорити не вмієш? - потвердішав голос Докії (Стельмах, II, 1962, 406).
3. перен. Стати суворим, менш чуйним (про вдачу). Його м'якувата просвітянська душа хоч перед смертю потверділа (Стельмах, II, 1962, 282).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потвердію | потвердіємо |
2 особа | потвердієш | потвердієте |
3 особа | потвердіє | потвердіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потвердів | потверділи |
Жіночий рід | потверділа | |
Середній рід | потверділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потвердіймо | |
2 особа | потвердій | потвердійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потвердівши |