потеревенити
ПОТЕРЕВЕНИТИ, ню, ниш, док., розм. Теревенити якийсь час. Добре ми з ним потеревенили (Сл. Гр.); Хотілося Дикунові ще трохи посидіти, потеревенити, але після ціпа нило все тіло, і він, попрощавшись з дівчатами, потягнув на відпочинок (Добр., Очак. розмир, 1965, 194); Усі засміялися, навіть батько. Він досі не брав участі в цій розмові, але був не проти, щоб діти потеревенили (Минко, Ясні зорі, 1951, 118).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потеревеню | потеревенимо |
2 особа | потеревениш | потеревените |
3 особа | потеревенить | потеревенять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потеревенив | потеревенили |
Жіночий рід | потеревенила | |
Середній рід | потеревенило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потеревеньмо | |
2 особа | потеревень | потеревеньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потеревенивши |